Науково-практичний коментар до ст. 172-9-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Порушення заборони розміщення ставок на спорт заінтересованими сторонами офіційного спортивного змагання, в якому вони беруть участь, з одержанням за це неправомірної вигоди в розмірі, що не перевищує двадцяти мінімальних заробітних плат, –

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошей, одержаних внаслідок адміністративного правопорушення.

Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошей, одержаних внаслідок адміністративного правопорушення, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені в частині другій статті 17 Закону України \”Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань\”.

 

Коментар:

 

Зазначена норма з\’явилась в чинному законодавстві з метою запобігати розміщенню ставок на спорт заінтересованими сторонами офіційного спортивного змагання, в якому вони беруть участь, з одержанням за це неправомірної вигоди. Дане правопорушення за своїм складом дещо схоже (або навіть відповідає) з кримінальним правопорушенням передбаченим ст. 190 КК України, тобто шахрайство, але відрізняється, на думку законодавців, меншою громадською небезпекою такого діяння – до 20 мінімальних заробітних плат.

 

У разі якщо розмір одержаної від розміщення ставок на спорт заінтересованими сторонами офіційного спортивного змагання, в якому вони беруть участь, неправомірної вигоди перевищує 20 мінімальних заробітних, дії винних осіб мають кваліфікуватися за відповідними статтями Кримінального кодексу України.