Науково-практичний коментар до ст. 166-10 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру:

неповідомлення або несвоєчасне повідомлення дозвільним органом суб\’єкта господарювання або державного адміністратора про відмову у видачі документа дозвільного характеру;

порушення дозвільним органом строків видачі документа дозвільного характеру;

відмова дозвільного органу суб\’єкту господарювання у видачі документа дозвільного характеру з підстав, не встановлених законом;

анулювання документа дозвільного характеру дозвільним органом з підстав, не встановлених законом;

неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним адміністратором суб\’єкта господарювання про одержання документа дозвільного характеру або про письмову відмову у видачі документа дозвільного характеру;

безпідставна відмова державного адміністратора суб\’єкту господарювання у прийнятті заяви для одержання документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї;

видача (переоформлення, видача дублікатів, анулювання) державним адміністратором документа дозвільного характеру не в приміщенні дозвільного центру;

видача дозвільним органом документа дозвільного характеру, необхідність одержання якого не встановлена законом, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п\’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п\’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коментар:

Об\’єкт: суспільні відносини в галузі функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності. Дозвільна система у сфері господарської діяльності – це сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами,  адміністраторами  та суб\’єктами  господарювання  у  зв\’язку  з  видачею  документів дозвільного характеру. Дозвільні органи – це органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також підприємства, установи, організації, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру – дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тошо, який дає суб\’єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності. Суспільні відносини в галузі дозвільної діяльності регулюються Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», іншими законами, які визначають особливості надання дозволів в різних сферах господарювання, Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576, Порядком здійснення контролю за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15.05.2006 р. № 45 та іншими правовими документами.

Об\’єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою коментованої статті, полягає у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні дозвільним органом або адміністратором суб\’єкта господарювання про прийняття рішення про відмову у видачі такого документа у строк, встановлений законом. Адміністратор – це посадова особа міської ради, районної та районної у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій, яка організовує видачу суб\’єкту господарювання документів дозвільного характеру та забезпечує взаємодію місцевих дозвільних органів щодо видачі документів дозвільного характеру. Основними завданнями адміністратора є: надання суб\’єкту господарювання вичерпної інформації щодо вимог та порядку одержання документа дозвільного характеру; прийняття від суб\’єкта господарювання документів, необхідних для одержання документів дозвільного характеру, їх реєстрація та подання документів (їх копій) відповідним місцевим дозвільним органам; видача суб\’єкту господарювання документів дозвільного характеру; забезпечення взаємодії місцевих дозвільних органів та документообігу; організаційне та інформаційне забезпечення проведення представниками місцевих дозвільних органів спільного обстеження об\’єкта, на який видається документ дозвільного характеру; контроль за додержанням посадовими особами місцевих дозвільних органів строків розгляду та видачі документів дозвільного характеру; формування та ведення реєстру документів дозвільного характеру; інформування посадової особи, якій він підпорядковується, а також територіального органу уповноваженого органу про порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру посадовою особою місцевого дозвільного органу; підготовка пропозицій щодо удосконалення процедури видачі документів дозвільного характеру. Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», місцеві дозвільні органи протягом п\’яти робочих днів з дати одержання від адміністратора заяви та документів, якщо інше не передбачено законом, приймають рішення про видачу або відмову у видачі суб\’єкту господарювання документа дозвільного характеру та передають протягом двох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення адміністратору відповідні документи. У рішенні про відмову у видачі документа дозвільного характеру зазначаються підстави такої відмови. У разі прийняття місцевим дозвільним органом рішення про відмову у видачі документа Дозвільного характеру адміністратор повідомляє про це заявника наступного робочого Дня після одержання відповідного рішення. Порушення вказаних строків і складає правопорушення, передбачене частиною першою коментованої статті.

Об\’єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною другою коментованої статті, полягає у порушенні строків прийняття дозвільним органом рішення про видачу документа дозвільного характеру, неповідомлення адміністратором суб\’єкта господарювання про одержання від дозвільних органів відповідних документів У строк, встановлений законом. Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», місцеві дозвільні органи протягом п\’яти робочих днів з дати одержання від адміністратора заяви та документів, якщо інше не передбачено законом, приймають рішення про видачу або відмову у видачі суб\’єкту господарювання документа дозвільного характеру. Адміністратор наступного робочого дня після одержання документа дозвільного характеру повідомляє заявника про місце і час видачі документа дозвільного характеру. Порушення вказаних строків і складає правопорушення, передбачене частиною другою коментованої статті.

Частина третя коментованої статті встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 цієї статті.

Об\’єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною четвертою коментованої статті, полягає у безпідставній відмові дозвільним органом суб\’єкту господарювання у видачі документа дозвільного характеру. Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» вичерпний перелік підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру встановлюється виключно законами, які регулюють відносини, пов\’язані з одержанням документів дозвільного характеру. Так, наприклад, відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» підставами для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на експлуатацію є: недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання дозволу; невідповідність поданих документів технічним умовам, встановленим на експлуатацію радіоелектронного засобу; неможливість видачі дозволу внаслідок раніше прийнятого рішення щодо обмеження радіочастотного ресурсу та розподілу його на конкурсних або тендерних засадах.

Суб\’єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, може бути державний реєстратор – посадова особа, яка від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Суб\’єктивна сторона правопорушень характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.