Науково-практичний коментар до ст. 164-7 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Розповсюдження і демонстрування фільмів з порушенням умов, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів, – тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти п\’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти п\’яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

 Коментар:

Об\’єктом цього правопорушення є суспільні відносини, пов\’язані з виробництвом розповсюдженням, зберіганням і демонструванням фільмів.

Об\’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у розповсюдженні і демонструванні фільмів з порушенням умов, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Відповідно до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р. № 1315, Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (далі – прокатне посвідчення) видається Міністерством культури України юридичній або фізичній особі, яка відповідно до законодавства є суб\’єктом підприємницької діяльності. Прокатне посвідчення дає право розповсюджувати і демонструвати на території України всі види фільмів, вироблених в Україні та за її межами (далі – фільми), будь-яким кінотеатрам, кіноустановкам, відеоустановкам (далі – кіновидовищні заклади), прокатним пунктам відеокасет, торговельним підприємствам, підприємствам з тиражування, а також телеорганізаціям, у тому числі кабельному телебаченню (далі – відеотелезаклади), незалежно від форми власності. Під час державної реєстрації для кожного фільму встановлюється один з таких індексів, що визначає глядацьку аудиторію та відповідно до неї умови розповсюдження і демонстрування фільму: а) індекси фільмів, що не мають обмеження глядацької аудиторії: «ДА» – дитяча аудиторія; «ЗА» – загальна аудиторія; б) індекси фільмів, що мають обмеження глядацької аудиторії: «14» – фільм, перегляд якого дозволяється дітям до 14 років тільки у супроводі батьків. Самостійний перегляд дітям до 14 років забороняється; «16» – фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 16 років; «18» – фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 18 років; «Х21» – фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 21 року. Індекс фільму зазначається у прокатному посвідченні. Фільми, що мають обмеження глядацької аудиторії, розповсюджуються і демонструються з дотриманням таких вимог: а) продаж, передання в прокат населенню примірників фільмів на відеоносіях здійснюється за умови наявності на них інформації про індекс фільму, який визначає глядацьку аудиторію з обов\’язковим попередженням споживача про встановлені обмеження; б) демонстрування фільмів кінотеатрами і кіновідеоустановками здійснюється за умови попередження глядача про встановлені обмеження та дотримання встановленого часу демонструван фільму: «14» – на будь-яких сеансах, крім спеціальних дитячих; «16» – на будь-якіх сеансах, крім спеціальних дитячих; «18» – на вечірніх сеансах з 18 години; «Х21» ~ вечірніх і нічних сеансах з 21 години; в) демонстрування фільмів телеорганізацією здійснюється за умови попередження про встановлені обмеження у програмі телепередач перед початком демонстрування фільму та додержання встановленого режиму його демонстрування: «14» – з 18 до 6 години; «16» – з 21 до 6 години; «18» – з 23 Д цм. «Х21» – з 24 до 6 години. Індекс умов розповсюдження і демонстрування фільмів.

Суб\’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, актеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб\’єктом правопорушення може бути посадова особа суб\’єкта підприємницької діяльності або фізична особа, якій у встановленому порядку видано державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.