Науково-практичний коментар до ст. 163-5 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Ненадання посадовою особою емітента інвестору в цінні папери (в тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п\’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимагання посадовою особою емітента від акціонера, в тому числі який є працівником цього ж підприємства, інформації про те, як він голосував на загальних зборах, або інформації про відчуження такою особою своїх акцій – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п\’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення посадовою особою емітента порядку скликання або проведення загальних зборів акціонерного товариства, порядку обрання членів органів управління товариства, порядку або строку виплати дивідендів за наявності відповідного рішення загальних зборів – тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п\’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою – третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від п\’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Коментар:

 

Дане правопорушення було внесено в КУПАП у зв\’язку з виключенням його з Кримінального кодексу України.

Основним безпосереднім об’єктом правопорушення є порядок обігу цінних паперів у частині забезпечення прав інвесторів у цінні папери. Додатковим обов’язковим об’єктом є відносини власності. 

 

Інвестор у цінні папери (у т. ч. акціонер) має право на одержання певної інформації безпосередньо від емітента цінних паперів, а у деяких випадках – право на ознайомлення з певною інформацією про діяльність емітента. Закон передбачає право на персональне одержання відповідної інформації або ознайомлення з нею переважно для акціонерів. Зокрема, акціонер має право на одержання копій документів, які зобов’язане зберігати акціонерне товариство (за винятком документів бухгалтерського обліку, які не стосуються значних правочинів та правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість). 

 

Такими документами є: 

1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий) договір, свідоцтво про державну реєстрацію товариства;2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні документи та зміни до них;3)положення про кожну філію та кожне представництво товариства;4) документи, що підтверджують права товариства на майно;6) протоколи загальних зборів;7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;8) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу;9) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства;10) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства;11) річна фінансова звітність;12) документи бухгалтерського обліку;13) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 

Завірені копії перелічених вище документів надаються акціонеру протягом 10 днів з моменту надходження його письмової вимоги корпоративним секретарем, а в разі його відсутності – виконавчим органом акціонерного товариства. За надання копій документів товариство може встановлювати плату у розмірі не більше вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов’язаних з пересиланням документів поштою. 

Закон передбачає також право акціонерів на одержання повідомлень про проведення загальних зборів акціонерного товариства та повідомлень щодо можливості придбання додаткових акцій в порядку реалізації переважного права акціонера. Повідомлення, що містять передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію, направляються акціонеру листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. 

 

Об’єктивна сторона правопорушення включає зазначені у статті діяння, їх наслідки та причинний зв’язок між діянням та наслідками. Діяння, відповідальність за які передбачена цією статтею, можуть бути такими: 

1) ненадання інвестору в цінні папери на його письмовий запит передбаченої законодавством, статутом відповідної юридичної особи, її внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу інформації про діяльність емітента; 

2) надання інвестору в цінні папери завідомо недостовірної відповідної інформації. 

Ненадання інформації про діяльність емітента є дією чи бездіяльністю, внаслідок якої інвестор не отримав або несвоєчасно отримав інформацію, яку він законно вимагав надати у своєму письмовому запиті. Це може мати вигляд ненадання інвестору усіх або деяких копій документів, що вимагаються у письмовому запиті, невиконання обов’язку забезпечити ознайомлення інвестора з відповідними документами або вчинення дій, які перешкоджають такому ознайомленню. Несвоєчасне (з порушенням встановлених законом строків) направлення чи вручення інвестору копій документів про діяльність емітента та несвоєчасний допуск емітента до ознайомлення з відповідними документами також слід розглядати як ненадання інформації, якщо внаслідок порушення строків і несвоєчасного отримання інформації інвестор зазнав матеріальної шкоди у значному розмірі. 

Обов’язковою умовою вчинення правопорушення шляхом ненадання інформації є одержання емітентом письмового запиту інвестора про надання відповідної інформації. Під письмовим запитом слід розуміти як передбачену законом письмову вимогу про надання інвестору в цінні папери (у т. ч. акціонеру) копій певних документів, так і адресоване емітенту у передбачених законом випадках письмове повідомлення про бажання інвестора ознайомитись з інформацією, яку емітент зобов’язаний надати для ознайомлення. 

Неповідомлення акціонера про проведення загальних зборів акціонерного товариства чи про можливість скористатись своїм переважним правом на придбання додаткових акцій зазвичай не містить складу даного правопорушення, оскільки повідомлення з цих питань надсилаються акціонеру без одержання від нього письмового запиту. Але якщо акціонер, який з інших джерел дізнався про можливе проведення загальних зборів товариства або підготовку нової емісії акцій, на придбання яких він має переважне право, направляє акціонерному товариству письмовий запит з цих питань, то ненаправлення акціонеру відповідних повідомлень після одержання від нього запиту буде діянням, передбаченим цією статтею. 

Наданням недостовірної інформації про діяльність емітента є надання інвестору підроблених документів, які містять відомості, що відрізняються від вміщених у відповідних справжніх документах, надання йому документів у неповному вигляді (зокрема, документів, з яких вилучені певні складові частини), направлення інвестору у передбачених законом випадках повідомлень, які містять недостовірні відомості, тощо. 

 

Суб’єктом правопорушення є службова особа юридичної особи – емітента цінних паперів.

Суб’єктивна сторона характеризується виною у формі умислу чи необережності. При цьому у формі надання недостовірної інформації правопорушення може бути вчинене лише умисно. Обов’язковим елементом суб’єктивної сторони при ненаданні інформації є знання винною особою про наявність письмового запиту інвестора щодо надання йому інформації про діяльність емітента. 

Якщо передбачене цією статтею діяння вчинено службовою особою умисно з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, воно, за наявності передбачених законом наслідків, має кваліфікуватись за ст. 364 ККУ як зловживання службовим становищем.