Науково-практичний коментар до ст. 162-3 Кодексу про адміністративні правопорушення України
Стаття 162-3. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
Ухилення від передбачених законом обов\’язкової здачі на афінаж або обов\’язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилення від обов\’язкової здачі на афінаж або для обов\’язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів – тягне за собою накладення штрафу від п\’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння визнається здійсненим у великому розмірі, якщо вартість зазначених у цій статті предметів, незданих або непроданих, перевищує п\’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коментар:
1. Об\’єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони надр (див. Закон України \”Про охорону навколишнього природного середовища\”, Кодекс України про надра).
Предмет посягання – права надрокористування.
2. Об\’єктивна сторона правопорушення виражається у самовільному користуванні надрами, а також укладенні угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на надра (формально-матеріальний склад).
Відповідно до статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і Ради народних депутатів.
Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.
Згідно статті 13 Кодексу про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.
Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об\’єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об\’єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об\’єднання несуть солідарну відповідальність за зобов\’язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.
Відповідно до вимог статті 19 Кодексу про надра налаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.
3. Суб\’єкт адміністративного проступку – як громадяни, так і посадові особи.
4. Суб\’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Leave a Reply