Науково-практичний коментар до ст. 148-5 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Відмова в наданні необхідної інформації для взаємоз\’єднання телекомунікаційних мереж, доступу до цих мереж у всіх технічно можливих місцях, інформації щодо ідентифікації виклику і його тривалості між телекомунікаційними мережами, відмова оператора, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, подати на затвердження до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв\’язку та інформатизації, пропозиції щодо взаємоз\’єднання телекомунікаційних мереж, відмова у виконанні рішення, яке прийняте національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв\’язку та інформатизації, і набрало чинності, – тягне за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб – суб\’єктів господарської діяльності в розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб – суб\’єктів господарської діяльності в розмірі від трьохсот до п\’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Коментар:

Об\’єктом цього правопорушення є суспільні відносини в сфері зв\’язку.

Об\’єктивна сторона правопорушень, передбачених ч. 1 коментованої статті, складається із трьох видів діянь: а) відмова в наданні необхідної інформації для взаємоз\’єднання телекомунікаційних мереж, доступу до цих мереж у всіх технічно можливих місцях, інформації щодо ідентифікації виклику і його тривалості між телекомунікаційними мережами; б) відмова оператора, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, подати на затвердження до НКРЗ пропозиції щодо взаємоз\’єднання телекомунікаційних мереж; в) відмова у виконанні рішення, яке прийняте НКРЗ і набуло чинності. Всі три правопорушення вчинюються шляхом бездіяльності.

Суб\’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Суб\’єктом правопорушення можуть бути посадові та фізичні особи – суб\’єкти господарської діяльності.