Науково-практичний коментар до ст. 101-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Недотримання вимог щодо обов\’язкового проведення державної експертизи об\’єктів з енергозбереження – тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності або фізичних осіб – власників об\’єктів, які підлягають державній експертизі з енергозбереження, від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів або перевищення таких норм, встановлених відповідно до законодавства, – тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Коментар:

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об\’єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян закріплені Законом України «Про енергозбереження», Загальним положенням про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 786, Положенням про державну експертизу з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1998 р. № 1094, Основними положенням з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженими наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 № 112. До того ж під енергозбереженням розуміється діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів.

Об\’єктом цього правопорушення є встановлений порядок проведення державної експертизи об\’єктів з енергозбереження та нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів. Експертиза об\’єктів з енергозбереження – це система заходів щодо встановлення відповідності законодавству з питань енергозбереження, стандартам, нормам і нормативам енергозбереження виробничої діяльності підприємств, установ і організацій, проектів схем розвитку та розміщення продуктивних сил, проектів розвитку галузей суспільного виробництва, територіальних схем енергозабезпечення, інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів, будівельних норм і правил, документації на створення та придбання нової енергоємної техніки, технології та матеріалів, енерготехнологічної частини техніко-економічних обгрунтувань і проектів будівництва нових та розширення об\’єктів і підприємств, іншої передпланової та передпроектної документації, документів і матеріалів, що регламентують всі види діяльності у сфері енергозбереження, з метою досягнення якомога більшої ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, впровадження сучасних досягнень техніки і технологій у галузях суспільного виробництва. Мета експертизи – запобігання впровадженню неефективних технологій, виготовленню неефективної техніки, обладнання, приладів, побутової техніки, пов\’язаних з видобуванням, переробкою, виробництвом, транспортуванням, зберіганням та використанням усіх видів паливно-енергетичних ресурсів. Проведення експертизи є обов\’язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів не передбачає втручання держави у господарську діяльність підприємств, пов\’язану з обмеженням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів або обсягів виробленої продукції. Воно є інструментом усунення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, викликаного безгосподарністю та застосуванням застарілих технологій. Основними важелями цього механізму є матеріальне заохочення економії паливно-енергетичних ресурсів та фінансова відповідальність за їх нераціональне використання. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів викорис¬товується також для прогнозування обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів у регіонах, галузях та у цілому в державі. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів -це затверджений уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади показник їх використання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг встановленої якості (далі – одиниця продукції), орієнтований на прогресивне виробництво. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів повинні встановлюватися з урахуванням особливостей конкретного виробництва, як правило, на рівні підприємства, установи, організації (далі – підприємство). Диференціація норм за конкретними технологіями чи видами споживання здійснюється підприємством самостійно на основі міжгалузевих та галузевих методик. Ці норми не повинні перевищувати встановлених показників міжгалузевих та галузевих типових норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для певних видів споживання. На рівні конкретного виробництва, як правило, встановлюються норми витрат паливно-енергетичних ресурсів окремо щодо продукції кожного виду, на рівні підприємств у цілому визначаються додатково укрупнені норми на одиницю зведеної продукції, а на рівні галузей та структур державного управління використовуються також узагальнені показники питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів. Норми витрат на підприємствах встановлюються на всі види паливно-енергетичних ресурсів незалежно від джерел їх постачання та характеру споживання. Вони визначаються, як правило, на натуральну одиницю кожного з видів товарної продукції (послуг) підприємства. До товарної продукції належать також похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством і відпущені стороннім споживачам (теплова енергія, кисень, стиснене повітря, вода тощо), а також напівфабрикати, товари народного споживання та всі інші види робіт і послуг для сторонніх споживачів. Витрати паливно-енергетичних ресурсів на надання комунально-побутових послуг, здійснення будівництва та капітального ремонту споруд, пуско-налагоджувальних та дослідних робіт тощо, якщо вони мають допоміжний характер стосовно виробництва основної продукції, враховуються окремо. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю товарної продукції визначаються як наскрізні показники. До них належать усі витрати паливно-енергетичних ресурсів, віднесені на цей вид товарної продукції протягом повного технологічного циклу виробництва основними, а також і допоміжними цехами та службами підприємства. На кожній із стадій проміжної переробки продукції сумарна величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів містить власне витрати на переробку та витрати попередніх стадій переробки і загальнозаводські витрати. Для розроблення норм і нормативів та аналізу енергоспоживання використовуються енергобаланси – система взаємопов\’язаних показників, які відображають кількісну відповідність між надходженням та викорис¬танням усіх видів паливно-енергетичних ресурсів певним об\’єктом (виробничою дільницею, цехом, підприємством, галуззю, регіоном тощо).

Об\’єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні вимог щодо обов\’язкового проведення державної експертизи об\’єктів з енергозбереження, встанов¬лених норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів або у перевищенні таких норм.

Суб\’єктивна сторона правопорушення характеризується умислом або необережністю.

Суб\’єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті є керівники підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також фізичні особи -власники об\’єктів, які підлягають державній експертизі з енергозбереження. Суб\’єктами правопорушення, передбаченого ч. 2 коментованої статті, є керівники підприємств, установ та організацій усіх форм власності.