Науково-практичний коментар до ст. 42-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива та інші хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб – від п\’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої.

Коментар:

Об\’єкт: охорона здоров\’я населення. Об\’єктивна сторона виражається у:

– виробництві сільськогосподарської продукції, що містить засоби рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива та інші хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації;

– заготівлі такої продукції;

– та її реалізації.

Сільськогосподарська продукція – це продукти тваринництва та рослинництва. До такої продукції належить: м\’ясо, яйця, молоко, сир, овочі, фрукти, картопля, зерно та інше. Засоби захисту рослин – препарати, які вміщують одну або декілька діючих речовин і використовуються з метою захисту рослини або продукції рослинництва від шкідливих організмів та знищення небажаних рослин або окремих частин рослин. Стимулятори росту рослин- хімічні речовини, які впливають на процеси росту і розвитку рослин.

Усі хімічні препарати повинні застосовуватися у певних межах задля охорони навколишнього середовища та охорони здоров\’я населення. Гранично допустимі рівні концентрації хімічних препаратів у сільськогосподарській продукції встановлюється відповідно до законів України «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» та інших нормативно-правових актів. Затверджуються гранично допустимі рівні хімічних препаратів Головним санітарним лікарем України та Державним департаментом ветеринарної медицини.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни у разі застосування хімічних речовин і матеріалів, продуктів біотехнології зобов\’язані дотримуватися санітарних норм. Продовольча сировина, харчові продукти, а також матеріали, обладнання і вироби, що використовуються при їх виготовленні, зберіганні, транспортуванні та реалізації, повинні відповідати вимогам санітарних норм і підлягають обов\’язковій сертифікації. Підприємства, установи, організації та громадяни, які виробляють, зберігають, транспортують чи реалізують харчові продукти і продовольчу сировину, несуть відповідальність за їх безпеку для здоров я і життя населення, відповідність вимогам санітарних норм. Виробник або постачальник зобов\’язаний отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи до введення в обіг харчового продукту, продовольчої сировини та супутніх матеріалів. Розробка і виробництво нових видів харчових продуктів, впровадження нових технологічних процесів їх виробництва та обробки, а також матеріалів, що контактують з продовольчою сировиною чи харчовими продуктами під час виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації, дозволяються головним державним санітарним лікарем на підставі позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Державний контроль і нагляд за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони здоров\’я, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації, ветеринарної медицини, карантину рослин, їхні органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі у межах їх компетенції.

У випадку, якщо сільськогосподарська продукція не відповідає встановленим вимогам (містить препарати понад гранично допустимі рівні концентрації) її за змогою використовують з іншою метою, в іншому разі – її безоплатно вилучають у порядку, що передбачений Інструкцією про порядок вилучення з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров\’я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів, затвердженою Наказом МОЗ від 14.04.1995 р. № 68. Під вилученням з реалізації розуміється адміністративно запобіжний захід у вигляді примусового вилучення з реалізації предметів, в яких можливо усунення небезпеки для здоров\’я шляхом спеціальної обробки, сортування, зміни споживача або цільового призначення. Конфіскацією вважають адміністративно-запобіжний захід у вигляді примусового безоплатного звернення у власність держави з наступним знищенням (утилізацією) предметів, небезпеку для здоров\’я яких ні за яких умов усунути неможливо.

Вилученню (конфіскації) підлягають предмети незалежно від належності, форм власності та наявності особи, чиєю власністю вони є, а також незалежно від терміну виявлення цих предметів.

У п. 1.7. зазначеної інструкції визначено посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України, яким надано право застосовувати вилучення з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров\’я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів.

Суб\’єкт: громадяни та посадові особи.

Суб\’єктивна сторона: це правопорушення може бути вчинено як з умислом, так і з необережності.