Науково-практичний коментар до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України

 

1. Суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави для реалізації повноважень суду касаційної інстанції, що визначені пунктами 2 – 4 статті 223 КАСУ.

2. Стаття запобігає виникненню різної практики застосування повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційних скарг, оскільки разом зі статтями 224, 226 – 229 КАСУ визначає підстави для кожного з цих повноважень.

Підстава для зміни рішення суду

3. Суд касаційної інстанції змінює судове рішення, якщо судове рішення є помилковим лише в частині. Часткова помилковість судового рішення може проявлятися, наприклад, у тому, що суд зробив правильні висновки по суті справи чи питання, але для вмотивування помилково обрав не ту норму матеріального чи процесуального права; або неправильно вирішив частину вимог особи, яка бере участь у справі, внаслідок неправильного застосування норми права; або неправильно вирішив питання про судові витрати. Суд касаційної інстанції змінює відповідне судове рішення у частині, де допущено помилку.

Обов\’язковою умовою для застосування цієї підстави є правильність встановлення судами попередніх інстанцій обставин у справі, тобто відсутність потреби досліджувати нові докази або встановлювати обставини, що не може робити суд касаційної інстанції. За відсутності цієї умови судове рішення у помилковій частині належить скасувати і направити справу для продовження розгляду або на новий судовий розгляд відповідно до статті 227 КАСУ.

4. Зміна ухвали оформлюється ухвалою, а зміна постанови – постановою (пункт 3 частини першої, частина друга статті 230 КАСУ).

Наслідки зміни рішення суду однієї інстанції для рішення суду іншої інстанції

5. Предметом перегляду у касаційному порядку зазвичай є рішення як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, тому суд касаційної інстанції, вирішивши змінити одне з них, повинен одночасно вирішити питання про долю й іншого судового рішення. Так, у разі зміни рішення суду першої інстанції він скасовує рішення суду апеляційної інстанції, оскільки воно є незаконним (пункт 4 статті 223 КАСУ).

Якщо суд касаційної інстанції змінює рішення суду апеляційної інстанції, то рішення суду першої інстанції він може:

1) скасувати, якщо воно є незаконним (пункт 2 статті 223 КАСУ);

2) залишити без змін, якщо воно є правильним (пункт 3 статті 223 КАСУ).

У цьому випадку суд касаційної інстанції може й не вирішувати питання про рішення суду першої інстанції, якщо суд апеляційної інстанції прийняв правильне по суті рішення щодо рішення суду першої інстанції, але помилився у мотивах. Також суд касаційної інстанції не вирішує питання про рішення суду першої інстанції, якщо предметом перегляду є лише рішення суду апеляційної інстанції (наприклад, ухвала про повернення апеляційної скарги).