Науково-практичний коментар до ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України
Стаття 198. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду
1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін;
2) змінити постанову суду;
3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;
4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;
5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;
6) скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Коментар:
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає можливі рішення суду апеляційної інстанції щодо оскарженої постанови суду першої інстанції за результатами апеляційного розгляду справи.
2. Стаття вичерпно встановлює повноваження суду апеляційної інстанції, за межі яких він не може виходити. Підстави для застосування кожного з цих повноважень конкретизовані у статтях 200 – 204 КАСУ. Результат реалізації зазначених повноважень утілюється у висновку суду щодо вимог апеляційної скарги, який наводиться у резолютивній частині рішення суду апеляційної інстанції. Одночасно стаття виконує функцію орієнтира для особи щодо вимог, які вона може заявити в апеляційній скарзі на постанову суду.
3. Повноваження, які суд може застосувати за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, визначені статтею 199 КАСУ.
Спрямованість повноважень суду апеляційної інстанції
4. За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суд апеляційної інстанції здебільшого не повинен направляти справу на новий розгляд. Повноваження суду апеляційної інстанції щодо дослідження й оцінки доказів практично ті самі, що і в суду першої інстанції. У зв\’язку з цим обсяг повноважень апеляційної інстанції є достатнім, щоб вирішити адміністративну справу по суті вимог адміністративного позову, не повертаючи її на новий розгляд. Тому суд апеляційної інстанції у разі задоволення апеляційної скарги, зазвичай повинен або ухвалити нову постанову по суті справи, або змінити судове рішення, ухвалене судом першої інстанції.
Залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови – без змін
5. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо дійде висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права (див. статтю 200 КАСУ і коментар до неї). Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Залишення апеляційної скарги без задоволення має наслідком набрання постановою суду першої інстанції законної сили.
Зміна постанови
6. Суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо:
1) суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;
2) суд першої інстанції вирішив не всі позовні вимоги (див. статтю 201 КАСУ і коментар до неї).
Про це суд апеляційної інстанції приймає постанову.
Скасування постанови та прийняття нової постанови
7. Суд апеляційної інстанції приймає нову постанову, скасувавши постанову суду першої інстанції, якщо:
1) суд першої інстанції неповно з\’ясував обставин, що мають значення для справи;
2) суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, які не були доведеними;
3) висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам у справі;
4) суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи (див. статтю 202 КАСУ і коментар до неї).
Скасування постанови і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі
8. Якщо в суді апеляційної інстанції виявиться, що постанова суду першої інстанції була прийнята помилково, оскільки були підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі, встановлені відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу, тоді суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі. Якщо ж підстави для закриття провадження у справі виникли в апеляційному провадженні, то суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції у разі її необґрунтованості чи незаконності, і закриває провадження у справі (див. частину першу статті 203 КАСУ і коментар до неї). Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Визнання постанови нечинною і закриття провадження у справі
9. Якщо обставини, що є підставою для закриття провадження у справі, виникли після прийняття законної й обґрунтованої постанови судом першої інстанції, тоді суд апеляційної інстанції визнає таку постановою нечинною і закриває провадження у справі (див. частину другу статті 203 КАСУ і коментар до неї). Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Тут йдеться про визнання постанови нечинною, а не її скасування, оскільки скасування завжди пов\’язане з допущеною судом першої інстанції помилкою. У цьому ж випадку суд першої інстанції помилки не допустив. Визнання постанови суду першої інстанції нечинною означає те, що вона законної сили не набирає і не може бути виконана примусово.
Скасування постанови і направлення справи на новий розгляд
10. У випадках, коли допущено такі порушення норм процесуального права, що ставлять під сумнів законність усього судового розгляду у першій інстанції, постанову суду першої інстанції належить скасувати і направити справу на новий розгляд. Вичерпний перелік таких випадків визначено у статті 204 КАСУ:
1) розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду;
2) участь у прийнятті постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і визнання судом апеляційної інстанції заяви про його відвід обґрунтованою;
3) ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Leave a Reply