Науково-практичний коментар до ст. 114 Кодексу адміністративного судочинства України

 

1. Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази у строк, встановлений судом.

2. Питання про прийняття доказів, наданих з порушенням строку, встановленого судом, вирішується судом з урахуванням поважності причин несвоєчасного надання доказів.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття регулює порядок одержання інформації від осіб, які беруть участь у справі, щодо обставин у справі за пропозицією суду. Стаття спрямована на активне забезпечення судом змагальності між сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, і сприяє добросовісному ставленню осіб, які беруть участь у справі, до ведення своєї справи.

Одержання інформації від осіб, які беруть участь у справі, щодо обставин у справі під час підготовчого провадження

2. Відповідно до принципу офіційного з\’ясування обставин у справі суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з\’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 11 КАСУ).

3. Якщо, виходячи з предмета доказування (див. коментар до статті 70 КАСУ), визначеного відповідно до закону, у суду бракує чіткої інформації про певні обставини, він уповноважений під час підготовчого провадження, зокрема під час проведення попереднього судового засідання, запропонувати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, у строк, встановлений судом:

1) доповнити інформацію про певні обставини, якщо вона відсутня у раніше повідомлених даних (зокрема у позовній заяві чи запереченні проти адміністративного позову);

2) пояснити певні обставини, якщо раніше подана інформація про обставини є нечіткою або суперечливою;

3) надати суду додаткові докази на підтвердження певних обставин у справі, про які заявила особа, яка бере участь у справі.

У такий спосіб суд сприяє сторонам у виконанні їхнього обов\’язку щодо доказування у справі, який визначений частиною першою статті 71 КАСУ.

Встановлення строку для доповнення чи пояснення певних обставин, подання доказів і наслідки його порушення

4. Визначений у статті 102 КАСУ строк розгляду і вирішення адміністративної справи є невеликим – не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. До зазначеного строку входить також і строк підготовчого провадження. Тому суд встановлює строк для доповнень чи пояснень певних обставин, а також для надання додаткових доказів, виходячи із зазначених строків та часу, необхідного для виконання пропозиції суду.

5. Встановлений судом строк для виконання пропозиції суду є процесуальним строком і згідно зі статтею 102 КАСУ може бути продовжений судом за обґрунтованим клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про продовження зазначеного строку вирішується судом з урахуванням поважності причин несвоєчасного виконання пропозиції суду.

6. Звернутися з пропозицією, визначеною цією статтею, суд може під час підготовчого провадження, зокрема, до або під час попереднього судового засідання. Але немає перешкод для застосування цієї статті і на стадії судового розгляду, і навіть в апеляційному провадженні.

7. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть доказів на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (частина шоста статті 71 КАСУ). Відповідно до частини другої коментованої статті навіть у разі подання таких доказів, але з порушенням встановленого судом строку, суд повинен з\’ясувати причини несвоєчасності подання доказів. Якщо це було пов\’язано з недобросовісним ставленням особи, яка бере участь у справі, до ведення своєї справи, тобто за відсутності поважних причин пропуску строку, суд не приймає доказів і може визнати недоведеною певну обставину, на яку посилається недобросовісна особа, яка бере участь у справі.

Відмінність від витребування доказів

8. Пропозицію суду надати певні докази слід відрізняти від витребування судом доказів.

По-перше, пропозиція суду адресується особам, які заінтересовані її виконати, оскільки саме ці особи зобов\’язані довести обставини, на які вони посилаються. Зазвичай такого інтересу немає в осіб, у яких витребовується доказ.

По-друге, суд може запропонувати подати докази лише особам, які беруть участь у справі, тоді як витребувати докази – у суб\’єкта владних повноважень, який зазвичай є відповідачем, або в інших осіб.

По-третє, ігнорування пропозиції суду надати докази тягне за собою вирішення справи на основі наявних у справі доказів, тоді як ненадання витребуваних доказів може бути підставою для застосування такого заходу процесуального примусу, як тимчасове вилучення доказів для дослідження судом (стаття 271 КАСУ).