Кабинеты адвоката находятся в Оболонском, Соломенском и Святошинском районах

Судити подано: що означає судова реформа Зеленського

Тетяна Ніколаєнко, Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"

У середу парламент ухвалив законопроєкт № 1008 про судову реформу. Це вже третя судова реформа, яку проводять президенти, і щоразу вона стає об’єктом нищівної критики опозиції.
Хоча цього разу законопроєкт був найменш масштабним і стосувався в основному двох речей - формування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також скорочення вдвоє складу Верховного Суду.

Але попри те, що два дні Сергій Власенко, Олег Макаров та Руслан Князевич намагались внести правки в законопроєкт, більшість їх відмовилась підтримувати.

Хоча і сама фракція "Слуги народу" відмовилась давати за нього більшість голосів. Врятували ситуацію лише 17 позафракційних. Група Палиці "За майбутнє" не голосувала.

"Через цей законопроєкт тільки всі з усіма розварилися. У кожної фракції було якихось своїх 5-10 правок, але вони не дозволяли відформатувати законопроєкт. Напевно, найкращим виходом для нього було б відправити на повторне друге читання, але ми не змогли переконати Разумкова", - розповів один з представників опозиційних фракцій.

"Спікер сказав, що на нього вже й так тиснуть з Банкової, щоб не затягував розгляду", - додав інший співрозмовник.

Що означає новий закон для системи правосуддя, спробував розібратися "Цензор. НЕТ".

Вузеньке горлечко суддівського відбору

"Ідеєю реформи останніх п’яти років були фактично три речі, і це офіційно закріплено. Це незалежність суддів і судів, це підзвітність судової влади суспільству і оновлення суддівського корпусу. Як ми знаємо, в цілому реформа не була успішною з кількох причин. В першу чергу, це небажання влади досягти задекларованого. Влада постійно демонструвала, що вона щось нібито робить, але в результаті це ні до чого так і не призвело, очевидно тому, що вона насправді не дуже хотіла незалежного суду і прагнула зберігати важелі впливу на суд", - каже координатор Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков.

За його словами, попередня влада використовувала конкурсні процедури, а також процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів, щоб звільняти неугодних і набирати своїх.

Завдання було це змінити. Але сказати, що прийнятий законопроєкт допоможе однозначно змінити суди на краще, експерти не готові.

"З одного боку законопроєкт №1008 передбачає перезавантаження ВККС, яка несе на собі напевно основну відповідальність за невдалий добір і невдале кваліфоцінювання. З іншого – жодним чином не перезавантажує Вищу Раду правосуддя, яка несе не меншу, якщо не більшу відповідальність за те, що відбувалося. Через неї проходили усі призначення, вона вносила подання президенту, вона ж була відповідальна за покарання суддів. В тому числі, "суддів Майдану", - каже Жернаков.

Відповідно до законопроєкту, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів обиратимуть за результатами конкурсу. Конкурсна комісія складатиметься з 3 представників Ради суддів та 3 міжнародних експертів.

Вища рада правосуддя має за 90 днів сформувати новий склад ВККС за результатами конкурсу, а також затвердити склад комісії з питань доброчесності та етики.

Комісія доброчесності та етики складатиметься з 3 представників ВРП і 3 міжнародних експертів. Ця комісія повинна за 30 днів перевірити членів ВРП.

"Насправді, коли ми створюємо конкурсну комісію з відбору майбутніх кандидатів до ВККС при ВРП, ми створюємо величезного монстра, в руках якого буде вся монополія впливу на судову владу. Такого ще в українській судовій історії не було. І це дуже небезпечно. Я не знаю, чим ця історія закінчиться. Час, звичайно, покаже. Бо я так розумію, що настрій на те, щоб приймати такого роду рішення, є", - заявив у вівторок під час розгляду правок Руслан Князевич.

Ірина Венедиктова, яка представляла законопроект, образилась, попросила не вживати слово монстр, і наголосила, що через цей механізм вони передали повноту влади суддям.

"Ми бачили, що останні два роки (Вища рада правосуддя, – ред.) це був лише церемоніал щодо передачі на підпис президенту указів на призначення суддів. Тому зараз, мені здається, безпосередньо ми надаємо повноваження найвищому органу суддівського врядування" - заявила Венедиктова з трибуни.

Створення комісії і механізм відбору членів ВККС в цілому отримав схвальні оцінки у представників громадських організацій. Вони зможуть повпливати на конкурсний відбір хоча б через міжнародних експертів. Більшого нова влада їм не дозволила.

"Ми запитували: чи підтримуєте ви ідею перезапуску органів суддівського самоврядування, щоб половину там становили представники громадськості. Відповідали: так, підтримуємо. Тепер про це ні слова. З іншого боку – механізм залучення міжнародних експертів, який також пропонувався громадськістю, як ми бачимо, застосовується. Хоч законопроєкт прописаний так, що рішення цих експертів можуть скасувати у суді", - зазначив Жернаков.

Насправді, і ця їхня перемога висіла на волосині, бо зранку в середу спікер поставив на переголосування правку Руслана Стефанчука, яка передбачала звільнення члена ВРП за результами голосування на спільному засіданні ВРП та комісії з етики, якщо за це проголосують два міжнародні експерти. Ця правка була врахована комітетом, але більшість її провалила, і потім через кілька годин повернула після скандалу.

Але незважаючи на те, що міжнародних експертів долучили до добору нових членів ВККС, усі рішення цієї комісії можуть бути оскаржені в скандальному Окружному адмінсуді міста Києва.

Як сказав Ярослав Юрчишин, це "тонке горлишко цієї реформи".

"Суд, який прийняв, скасував фактично рішення націоналізації "Приватбанку", суд, який заблокував конкурс на голову митної служби, заблокував фактично конкурс, яким був призначений в результаті Максим Нефьодов, суд, який поновив на посаді Голову Конституційного Суду пана Шевчука, і зараз цей суд буде розглядати всі скарги стосовно комісії. Колеги, ви створюєте тонке горлишко цієї реформи, і вона має всі шанси провалитися, як попередня", - наголосив депутат від "Голосу".

"Питання про ОАСК – це моє улюблене питання", - відповіла Венедиктова журналістам, які повторили їй це питання на брифінгу.

"Якщо питання в суді, і ви пропонуєте такі справи в цей суд не передавати і взагалі краще ліквідувати цей суд – це і буде питання узурпації влади. А якщо питання в суддях, які виносять неправосудні рішення, то справа ж не в ОАСК, а якраз цей законопроєкт дозволяє швидко оскаржувати неправосудні рішення в достатньо жорсткі терміни", - заявила представниця "Слуги народу".

"Не треба говорити, що коло замкнулося через ОАСК, в нас цілком демократичне законодавство", - додала вона.

100 суддів на вихід

Друга велика новела цього законопроєкту – це скорочення на половину суддів Верховного Суду. По суті, саме цей орган був вершиною судової реформи команди Порошенка. Але через всі конкурсні процедуру у суду накопичилось на розгляді понад 70 тисяч справ. Якщо там ще раз запустити конкурс, то система просто завалиться.

Зараз нова влада без будь-яких мотивованих процедур пропонує скоротити його склад вдвоє, а решту суддів перевести в апеляційні суди. Окрім того, в документі не прописано, як саме будуть відбирати тих суддів, які мають залишитися. Зазначено лише, що це має бути конкурс, але умови відбору, як і критерії, яким повинен відповідати суддя, не прописані.

На думку Сергія Власенка з "Батьківщини", цей закон просто узалежнить суддів Верховного Суду від Банкової, бо вони бігатимуть тепер туди і обіцятимуть лояльність, щоб їх не звільнили.

Голова ВС Валентина Данішевська так і не змогла зустрітися з президентом перед голосуванням і донести свою позицію.

Але Венедиктова не бачить у цьому проблеми. На запитання журналістів, чому кількість суддів скорочують удвічі, вона відповідає, що ніхто ж не пропонував законопроєкт про збільшення їхньої чисельності.

"Я дуже поважаю пані Данішевську, я дуже поважаю суддів Верховного Суду, але не треба маніпулювати зараз прізвищами, мова йде про модель. Хочу вам надати трошки статистики: США – 9 суддів Верховного Суду, Великобританія – 12, Канада – 9, Японія – 15, Швейцарія – від 35 до 45, Польща – 72, Чехія – 35 верховний адміністративний і 71 – верховний, Латвія – 36, Грузія – 28 суддів Верховного Суду", - заявила вона у відповідь на закиди депутатів. А потім те ж саме повторила і журналістам.

Але депутати від опозиції не погоджуються.

"Нам сьогодні багато говорили, що це закон не про прізвища, а про модель. Так це якраз закон про прізвища і ні про що інше. Це закон про те, як вигнати з роботи 100 суддів Верховного Суду, причому "підвісивши" всіх останніх. Натомість на просте питання, чому ставиться питання саме в такий спосіб, нам кажуть, ну, ви ж не просили збільшення, того ми попросили зменшення. Натомість нам розказують, що в Латвії там якась не така кількість суддів Верховного Суду. Так в Латвії проживає два мільйони людей. Два мільйони! Як у нас у Львівській області, а не в усій Україні. Нам розказують про Верховний Суд США, що там 9 людей усього. Так вони виконують абсолютно інші функції, а не ті, що виконує Верховний Суд у нас", - каже Власенко.

Він невдоволений реформою Зеленського, так само як і реформами Януковича та Порошенка, і каже, що вони лише граються з фасадом, але не вирішують системних питань.

Схожу думку мають і адвокати.

На думку адвоката Вадима Прокопенка, починати потрібно було не з Верховного Суду, а з судів перших інстанцій. І не лише заповнити вакансії, але й ініціювати зміни у законодавстві, які дозволили б обмежити строки розгляду справ. "Судді роками не розглядають. Переносять з надуманих причин. Вони не поспішають, а куди їм поспішати, мотивації немає, - пояснює адвокат. - Це реальна біда! Справи переносяться на пів року-рік, аргументуючи, що весь час зайнято, при цьому, починати засідання не поспішають, проводять вальяжно. Створюється враження суддівської змови. Потрібно зробити так: не розглянули справу протягом 3 місяців, без поважних причин - звільнення! Ґрунтуючись на практиці, можу сказати, що це достатній період для судового процесу. Виняток - необхідність проведення експертизи, залежність від рішення по іншій справі. Але це вже поважна причина. У рядових випадках цього терміну більш, ніж достатньо".

Як влада збирається вирішувати проблеми з судами першої інстанції, поки що невідомо. Зараз у судах не вистачає понад 2 тисячі суддів, більшість судів мають наповнення на третину, є й такі, які повністю не працюють через відсутність там суддів.

Єдиним позитивом для суддів стало урівняння заробітної плати. Тепер і ті, хто пройшов кваліфоцінювання, і ті, хто ще чекає на завершення цієї процедури, отримуватимуть судейську винагороду в однаковому розмірі.



"Цензор.НЕТ"

 

 

Время работы:
Пн-Пт, с 9-00 до 19-00, в выходные по договоренности. Контакты. Схема проезда. Форма обратной связи.

 

Телеканал Интер - Эксперт адвокат Вадим Прокопенко - Как выбрать вкусные и качественные сосиски | ПРАВИЛА ВЫЖИВАНИЯ ВЫПУСК 25 (20.30) за 05.05.19 Телеканал ZIK - Комментар адвоката Вадима Прокопенка - Перші про головне. Ранок. (9.00) за 31.08.17 Телеканал ZIK - Комментар адвоката Вадима Прокопенка - Небезпечні вікна. Як вберегти дитину від падіння? Телеканал ZIK - Комментар адвоката Вадима Прокопенка - Маршрутки vs пасажири - як відстояти свої права у транспорті? Телеканал ZIK - Комментар адвоката Вадима Прокопенка щодо Компенсації за зламану ногу. Як відсудити гроші? 1+1 ТСН - Комментарий адвоката Вадима Прокопенка по Закону "Про Національну поліцію"

 

 

Услуги адвоката в Киеве и Киевской области Украины

Адвокат Прокопенко Вадим!
- Юридическая консультация.
- Защита прав клиента в суде.
- Определение стратегии по защите интересов.
- Споры связанные с ДТП.
- Споры по недвижимости.
- Трудовые споры.
- Семейные споры.
- Налоговые и таможенные споры.
- Защита по уголовным делам.
- Посещение подзащитного в сизо.
- Составление искового заявления, апелляции, адвокатского запроса.

 

 

Популярные публикации

         Юридические услуги

 

 

Рейтинг адвоката Вадима Прокопенко

 

  

 

 

Районы Киева

 

     Адвокат в Киеве

                           Адвокат
     Вадим Викторович Прокопенко